Доктор Carriere є редактором журналу Journal of Clinical Orthodontics і провадить приватну ортодонтичну практику в клініці Clinica Carriere, Escoles Pies, 109, 0817, Барселона, Іспанія. Він винахідник і має фінансовий інтерес в апаратах Carriere Motion для II, для III класу і пасивних самолігуючих брекетах SLX.
Оптимальне лікування патології III класу із скелетним компонентом передбачає поєднане ортодонтичне лікування із ортогнатичною хірургією. Лікування таких клінічних випадків стає справжнім викликом, якщо пацієнт через страх, кошти, чи естетичні причини відкидає хірургію, але продовжує очікувати хороших результатів.
У таких ситуаціях пропонують декілька опцій лікування, в тому числі із видаленням (зазвичай премолярів на нижній щелепі, або на обох щелепах), позаротову тягу (горизонтальна тяга нижньої щелепи, або вертикальна тяга у випадку відкритого прикусу) і дисталізацію нижніх молярів такими апаратами як губні бампери. Застосування апаратів для розширення після верхньощелепної серединної остеотомії виправдано для лікування перехресного прикусу , зазвичай у неростучих пацієнтів із III класом.
У цій статті описані два клінічні випадки, один із глибоким прикусом і один із відкритим прикусом, лікування яких проводилося інноваційним нехірургічним методом для тяжких скелетних патологій III класу. У кожному з випадків було рекомендовано поєднане хірургічно-ортодонтичне лікування , але пацієнти і їхні сім’ї були рішуче налаштовані проти хірургії. Пацієнти хотіли вирішити проблему із неправильним положенням зубів та впливом нижньощелепної прогнатії на естетику, проте водночас мали бажання зберегти індивідуальні риси обличчя. Враховуючи те, що скелетні та нейромускулярні складові мають невід’ємний внутрішній вплив на риси обличчя, ми прийняли рішення під час ортодонтичного лікування працювати лише з зовнішніми характеристиками – прикусом, альвеолярною кісткою, функціональним скелетним положенням, м’якими тканинами та лицевими рисами. Із можливістю відкоригувати зубоальвеолярні співвідношення відповідно до скелетної дисгармонії, загальною метою в кожному з випадків стало відновити правильну функцію жування та мовлення , баланс між обличчям та усмішкою.
Дизайн апарату
Дизайн апарату Carriere Motion для III класу оснований на тих самих принципах відповідності до біології людини, концепцій простоти, біоміметики та біомінімалізму як і в апараті Carriere Motion для II класу. В передньому сегменті є основа , яка фіксується безпосередньо до нижнього ікла і має гачок для еластиків III класу ( рис.1А ). Плече проходить дистально на рівні двох нижніх премолярів із незначним вигином відповідно до контурів зубного ряду і фіксується до нижнього першого моляра дистальною основою (рис. 1B).
Це жорстке напівкругле плече контролює нижні ікла, в той же час забезпечуючи повздовжні рухи. Між другим премоляром і першим моляром воно зменшене в розмірі і формує офсет з байонетним вигином та загнутим всередину кутом; це створено для продукування незначної 100 дистальної ротації першого моляра. Байонетний вигин піддається догинанню в усі сторони для ідеальної адаптації до анатомічної структури зубів пацієнта і уможливлення ротації; задній сегмент є плоским з метою уникнення перешкод для верхніх зубів чи брекетів.
Внутрішньоротові еластики за III класом з’єднують апарат із анкоражем на верхній щелепі (або з незнімною апаратурою, або з вакуум-формованим ретейнером) для активації заднього нижньощелепного сегменту. Таким чином забезпечується корпусне переміщення до досягнення I класу – ідеальної інтеркуспідації від ікол до молярів, коли центральне співвідношення співпадає із центральною оклюзією. Це переміщення гістологічно можливе по нижніх задніх зубоальвеолярних коридорах, які складаються із високоваскуляризованої трабекулярної кістки низької щільності оточеної компактною кісткою високої щільності.
Слід відмітити, що Carriere Motion для III класу які застосовувалися в представлених випадках, були виготовлені із прозорого полісульфону, без біс фенолу-А. З того часу апарат виготовляється в металевій версії і є комерційно доступним.
Послідовність лікування
Перший етап із Carriere Motion для III класу передбачає переведення патології прикусу у I клас шляхом дисталізації кожного заднього сегмента , як юніту, від ікла до моляра . Одночасно для покращення сагітальних співвідношень нижня щелепа змінює своє положення шляхом ротації задньої оклюзійної площини проти годинникової стрілки. Наприкінці першої стадії, коли досягнуто контактів за I класом, нижні ікла потрібно достатньо дисталізувати для створення місця для правильної репозиції нижніх різців відповідно до вихідної ситуації. Апарат також сприяє інтрузії нижніх молярів і екструзії ікол, що необхідно при корекції III класу для зміни оклюзійної площини і дистального репозиціонування нижньої щелепи; це необхідно для кращих функціональних та естетичних співвідношень. На певному етапі апарат змінює співвідношення між верхньою та нижньої щелепами , перенісши задню оклюзійну площину у краще функціональне положення, таким чином врівноважуючи обличчя.
На другій стадії лікування завершується застосуванням пасивних самолігуючих брекетів SLX . 022” разом із термоактивними купрум-нікель-титановими (Cu Nitanium) дугами. Використання круглих дуг малого розміру на початку лікування попереджає утворенню критичного контактного кута,а отже легкі сили можуть вільно виражатися без зміни вектора, що часто має місце в традиційних лігатурних брекетах. Початкові дуги програмуються на температуру 270, а дуги більшого розміру на температуру 350, кожна запрограмована на відповідний час для обмеженого впливу сил на періодонт.
Будь-який метаболічний процес у людському організмі передбачає споживання енергії від нутрієнтів та кисню, в зоні де вона продукується. Метою початку лікування із круглими ультралегкими термоактивними дугами у великих пазах пасивних самолігуючих брекетів є легка стимуляція фізіологічного ефекту в метаболізмі резорбції та відбудови кістки. Легкі сили мають тенденцію стимулювати ефективне розширення судин капілярної сітки і таким чином сприяти зростанню локального кровопостачання в зонах де переміщується зуб. Ціллю є уникнення компромісного постачання киснем періодонтальних зв’язок, мінімізування компресійних сил, які можуть зменшити клітинний обмін і запускати руйнівну резорбцію кістки.
Клінічний випадок 1
Пацієнт чоловічої статі ,18 років,з’явився для лікування нижньощелепної прогнатії (рис. 2). Скаржився на труднощі під час жування і також в нього було велике бажання покращити естетичний вигляд.
При клінічному огляді було виявлено невідповідності у обох зубних рядах і латеральне зміщення нижньої щелепи у праву сторону з відповідним зміщенням серединної лінії нижніх різців в тому ж напрямку із повним латеральним перехресним прикусом від правих других молярів до лівих ікол.
Скелетно у пацієнта виражена прогнатія нижньої щелепи і недорозвинена верхня щелепа, співвідношення за III класом тяжкого ступеня у сагітальній площині, зворотнє вертикальне перекриття із перехресним прикусом у фронтальній ділянці із скелетним зміщенням в праву сторону. Звуження верхньої щелепи у трансверзальній площині, особливо з правої сторони. Виражений повний двосторонній III клас від молярів до ікол, виражена екструзія верхніх і нижніх різців, 8.3 мм овербайт (вертикальне перекриття), 4 мм від’ємного оверджету (горизонтальне перекриття) (таблиця 1).
В лицевій естетиці домінує нижньощелепна прогнатія; зміщення в праву сторону, викривлена усмішка з вкороченою ретрузійною верхньою губою. З фронтального вигляду незначна лицева геміатрофія з правої сторони і незначна геміфаціальна гіперплазія з лівої сторони, легке зміщення підборіддя в праву сторону. З точки зору м’язевого балансу та функції ми виявили гіпертонус в поперечній мускулатурі верхньої губи, а також макроглосію з прокладанням язика під час ковтання.
У стані спокою положення язика в ділянці дна порожнини рота, що сприяє висуванню нижніх різців у переднє положення. В пацієнта значні труднощі у жуванні, в основному пов’язані з правостороннім та фронтальним перехересним прикусом. До початку ортодонтичного лікування пацієнту було проведено міофункціональну терапію для корекції функції язика.
На верхню щелепу були зафіксовані самолігуючі брекети Carriere 0,022” і трубки на моляри Edgewise 0.022”. Вирівнювання і нівелювання були розпочаті на круглих 0.014” Cu Nitanium дугах (270) з мініатюрними стоперами , зафіксованими мезіально до трубок на других молярах. Для збільшення довжини верхнього зубного ряду кожен стопер був активований на 5мм (2/3 довжини трубки). Композитні байт-рампи були зафіксовані із лінгвальної сторони 4-х нижніх різців для уникнення змикання із брекетами на верхніх різцях, одночасно сприяючи інтрузії верхніх різців ( для корекції їхньої надмірної екструзії) і екструзії верхніх молярів для забезпечення балансу нижньої третини обличчя.
Через 6 тижнів на верхню щелепу була зафіксована дуга Cu Nitanium 0.014”*0.025” (270 C) і на нижній щелепі зафіксований апарат Carriere Motion для III класу (рис. 3). Еластики за III класом (6 oz, ¼ “) від медіальних гачків на апараті до других молярів носили весь час, за винятком під час вживання їжі. Через 10 тижнів на верхню щелепу зафіксували дугу Cu Nitanium 0.017”*0.025” (350C) для завершення вирівнювання і нівелювання і початку корекції торку. Через 3,5 місяців антеріопостеріальної корекції було досягнуто I клас у задньому сегменті і завершено першу стадію (рис.4).
Після цього зафіксували брекети та щічні трубки на моляри на нижню щелепу з круглою Cu Nitanium 0.014” дугою (270) для вирівнювання і нівелювання. Для зв’язування задніх зубів разом як юніту з кожного боку від першого моляра до ікла під дугою вони були з’ єднані лігатурами із нержавіючої сталі 8.012” . Через 6 тижнів на верхню щелепу була зафіксована дуга Cu Nitanium 0.019”*0.025” (350C), а на нижню щелепу дугу Cu Nitanium 0.014”*0.025” (270C) для завершення вирівнювання та початку контролю торку (рис.5). Легкі (2 Oz,1/4“) еластики за III класом носили лише вночі. Для ретракції нижніх різців еластичний ланцюжок був зафіксований від гачків на нижніх других премолярах до гачків прикріплених на нижньощелепну дугу дистальніше кожного бокового різця.
Через 8.5 місяців лікування на верхню щелепу зафіксували дугу 0.019”*0.025” CNA для фінальної корекції торку, розширення зубної дуги , деталізації; палатинальний експандер TransForce2**зафіксували для корекції букального перехресного прикусу (рис.6). Дуга Cu Nitanium.017“*.025“ (350C) була зафіксована на нижню щелепу, із збереженням еластичного ланцюжка.
Апарат TransForce2 був зафіксований на 2,5 місяців для поперечного розширення (рис.7).Трикутні вертикальні еластики (2 Оz 1/8” ) носили вночі для корекції змикання у щічній ділянці разом із косими еластиками (2 Оz 1/4” ) від нижнього правого ікла до верхнього лівого ікла для фінальної корекції серединної лінії.
Через 11 місяців лікування було досягнуто фінальної корекції і закриття проміжків шляхом фіксації з двох сторін еластичного ланцюжка від другого та першого премолярів до гачків на верхній дузі .019*.025 CNA і на нижній дузі Cu Nitanium.019*.025(350 ) (рис.8)
Після 18 місяців загального часу лікування, незнімні апарати зняли. Зафіксували лінгвальний ретейнер на нижній щелепі від 3 до 3, на верхній щелепі вакуумний ретейнер (рис.9А).
Під час лікування , як показує зменшення ANB, нижня щелепа піддалася ротації за годинниковою стрілкою, розкрився кут між площинами верхньої та нижньої щелеп і відбулася репозиція нижньої щелепи в скронево-нижньощелепному просторі (рис. 9В. табл.1). Вертикальні розміри також збільшилися. Верхні моляри піддалися мезіалізації та екструзії, верхні різці піддалися помірній протрузії. Нижні моляри піддалися інтрузії; кожен задній сегмент був дисталізований як юніт від моляра до ікла, забезпечуючи у результаті співвідношення за I класом.
Крім того, нижні різці піддалися ретрузії, так як відбулася корекція оверджету і овербайту. Спостерігалася ротація оклюзійної площини проти годинникової стрілки, що типово для апарату для III класу Carriere Motion. В лицевому відношенні профіль м’яких тканин та лінія усмішки покращилися внаслідок ретрузії нижньої губи, покращення балансу у нижній третині обличчя, протрузії верхньої губи до більш гармонійного положення. Ретрузія підборіддя відбулася як наслідок репозиції нижньої щелепи і розкриття кута між площинами верхньої та нижньої щелеп.
Записи, здійснені через 19 місяців після завершення активного лікування, підтвердили стабільність результатів (рис.10).
Клінічний випадок 2
31-річна жінка із потребою корекції зворотнього горизонтального перекриття і естетики усмішки (рис.11). Основна скарга була на функціональну невідповідність між зубними дугами , особливо під час жування.
У пацієнтки виражений III клас на молярах та іклах, фронтальний та задній перехресний прикус з правої сторони, негативний оверджет 2.4 мм, .3мм негативний овербайт, тенденція до відкритого прикусу від ікла до ікла, незначне зміщення нижньої серединної лінії в праву сторону (табл.2). Скелетні розлади включали дивергентний лицевий тип і скелетний III клас з двостороннім звуженням верхньої щелепи.
Виступання нижньої губи пацієнтки у відношенні до верхньої губи збільшує прогнатичний аспект профілю. Попри те, що пацієнтка усвідомлювала вигляд свого обличчя, вона не переймалася прогнатією нижньої щелепи, це було прийнятною рисою у її сім’ї. Однак вона хотіла виправити ввігнутість її серединної третини обличчя. Функціонально, у пацієнтки виражена макроглосія, язик прокладався між зубами в стані спокою; гіпертонус навколоротових м’язів з витонченою, злегка вкороченою верхньою губою; і притуплений носо-губний кут. Періодонтальні тканини здорові, але виражена ясенна рецесія і стоншений періодонт як наслідок надмірно активного неправильного чищення зубів.
На верхню щелепу зафіксували пасивні самолігуючі брекети Carriere і трубки на моляри 0.022” Edgewise. Брекети були виготовлені із кополімеру, вибрані за бажанням пацієнтки. Вирівнювання та нівелювання було розпочато з круглої Cu Nitanium 0.014” (270 ) дуги.
Через 6 тижнів, на верхню щелепу зафіксували дугу Cu Nitanium.014“*0.025“(270 ), а на нижню щелепу Carriere Motion для III класу (рис.12). Еластики за III класом (6oz, ¼ “) носили весь час, за винятком під час вживання їжі. Через 10 тижнів на верхню щелепу зафіксували дугу 0.017*0.025” Cu Nitanium (350) для завершення вирівнювання і нівелювання і початку контролю торку (рис.13). Через 5 місяців антеріо-постеріальної корекції було досягнуто контактів за I класом в задньому сегменті і завершена перша стадія (рис 14.)
Після цього зафіксували брекети та трубки на моляри на нижній щелепі і круглу 0.014” дуга Cu Nitanium (270 ) для вирівнювання і нівелювання (рис.15) . Через 6 тижнів на нижню щелепу зафіксували дугу Cu Nitanium .014”*.025”(270 ) для завершення вирівнювання і нівелювання і початку контролю торку. Легкі еластики (2 oz, ¼“) за III класом носили лише вночі.
Через 10 місяців лікування на верхню щелепу зафіксували дугу Cu Nitanium 0.019”*0.025” (350 ) і на нижню щелепу Cu Nitanium 0 .017* 0.025 (350 ) і розпочата ретракція нижніх різців за допомогою еластичного ланцюжка від других премолярів до гачків на нижньощелепній дузі прикріплених дистальніше нижніх бокових різців (рис.16).
Через 12,5 місяців лікування на верхню щелепу зафіксували фінішингову дугу 0.019” *0.025” CNA, а на нижню фінішингову 0.019” *0.025” Cu Nitanium (350 ) для фінальних корекцій торку, розширення та деталізації (рис.17). Трикутні вертикальні еластики (2oz,1/8 “) носили від нижнього правого ікла до верхнього лівого ікла для фінальної корекції серединної лінії.
Після 18 місяців загального часу лікування, незнімна апаратура була знята і зафіксований лінгвальний ретейнер на верхню щелепу від 3 до 3. (рис. 18А). Для фінальної естетичної корекції було здійснено мінімальне реконтурування губ на верхній щелепі шляхом ін’єкції дермафілера гіалуронової кислоти по контуру губи.
Суперімпозиція цефалометричних трейсів вказала на незначне дистальне репозиціонування нижньої щелепи на рівні скроневонижньощелепного проміжку, що підтверджено незначним зменшенням кута ANB (рис.18B, табл.2). Верхні моляри піддалися екструзії і медіальному зміщенню, що дало змогу досягнути I класу по оклюзії. Верхні різці піддалися протрузії і відкритий прикус був закритий. В фінальному профілі виявлено ретрузію нижньої губи і протрузію верхньої губи. Так як і в клінічному випадку №1, оклюзійна площина піддалася ротації проти годинникової стрілки.
Обговорення
Дисталізація – це не є єдиний ефект від апарату для III класу Carriere Motion, саме тому його не рекомендують використовувати як дисталізатор. Клінічний досвід роботи із апаратом продемонстрував скелетні і зубні зміни, зміни оклюзійної площини і інтермаксилярних співвідношень і покращення прогнатичних проявів на м’яких тканинах.
Скелетно апарат сприяє функціональному репозиціонуванню головки суглобового відростка у скроневонижньощелеповому комплексі. Як наслідок інтрузії нижніх молярів та екструзії нижніх ікол нижня щелепа змінює своє положення відповідно до оклюзійної площини. Цей феномен проявляється у ротації задньої оклюзійної площини проти годинникової стрілки. В поєднанні із дисталізацією заднього нижньощелепного сегменту, ретракцією нижніх різців і незначним висуванням верхніх різців апарат зумовлює помітне покращення прогнатичного профілю.
Ретропозиція нижньої щелепи і ротація нижньощелепної площини проти годинникової стрілки призводить до вкорочення мускулатури дна ротової порожнини, включаючи такі м’язи: підборідно-язиковий, підборідно-під’язиковий, щелепно-під’язиковий і двочеревцевий. Так як ці м’язи стають більш розслабленими, вони створюють більший простір для основи язика в задній третині глоткової порожнини, яка є природньо комфортнішою та більш функціональною зоною. Передній тиск верхівки язика на нижні різці зменшується,що призводить до покращення лицевого профілю.
При лікуванні пацієнтів III класу, зросло наше розуміння важливості лицевих рис та виразу обличчя відповідно до ідентичності особистості, так само як і потенційно руйнівні ефекти ортогнатичного хірургічного перетворення на емоційні, афективні та психосоціальні аспекти конкретних пацієнтів. Метою апарату Carrire Motion для III класу є вдосконалення вигляду обличчя пацієнта шляхом корекції зовнішніх рис, на які пацієнти зазвичай звертають увагу , водночас залишаючи внутрішні риси, які визначають ідентичність особистості. У випадку коли апарат пропонують як ортодонтичну альтернативу пацієнтам, які не бажають піддаватися хірургічним втручанням, слід під час консультації пояснити пацієнтам про диференційні ознаки морфології людських облич (внутрішні і зовнішні) і про те як вони змінюються кожним методом лікування. Ці аспекти можуть бути неприйнятними у деяких патологічних випадках.
Висновки
Лікування III класу вимагає прийняття рішень основаних не лише на морфологічних характеристиках, які створюють ортодонтичну проблему, але також на тих ознаках, що можуть мати психологічний вплив та вплив на якість життя. Враховування останнього при складанні рекомендацій лікування належить ортодонту. Лікування кожної особи повинно здійснюватися відповідно до його чи її персональних очікувань в поєднанні із професійною думкою ортодонта і людського розуміння.